ПАНЦЕРНИК, КА,
Панцерник, ка, м. Кирасиръ, латникъ. За ним повчок панцерників у ясненькій зброї. К. Досв. 154.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 94.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПАНЧІШКА, ПАНЧІШЕЧКА, КИ, →← ПАНЦЕРНИЙ, А, Е.